in_the_dimko

коли вже буде щось про щасття?
коли веселками, дощами,
і тисячами зіроньок засяє
все істене що є у мене.
а щасття десь у кілометрах гігабайт
що надсилаються мені від тебе символами,
і не далеко це заховано, бо поряд себе
комами,крапками, малюю диво світ для тебе,
бо не шукать бо не вигадувать,а тільки відчувать
очей заплюшуючи, мріями нескінченними.

наче не солоне але болить,
коли на мене потрапляє, чіпляючи очима
за коси твої, ті що локонами білими
по тілу твоєму геть униз,до квіток тих
барвистих, що сяють вони акварелями щасття твого